13.15. Які заходи можуть застосовуватися органами Державного казначейства до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за вчинені бюджетні правопорушення?

За вчинені бюджетні правопорушення до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органами Державного казначейства можуть застосовуватися такі заходи: - адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях; - зупинення операцій з бюджетними коштами. У разі виявлення бюджетних правопорушень іншими уповноваженими на це органами (Мінфіном, органами контрольно-ревізійної служби України, місцевими фінансовими органами тощо), а також в інших випадках, передбачених законодавством, органами Держ казначейства проводяться примусові списання (стягнення) ткоштів з рахунків установ і організацій , відкритих в органах Казначейства.Розпорядження про примусове списання коштів стягувач подає до відповідного територіального підрозділу Дердказнвчейства, у якому обслуговується установа, якою вчинене бюджетне правопорушення, чи організація боржник.Крім цього, органи Держказначейства виконують рішення про арешт коштів розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших підприємств, установ орг-цій, що перебувають на відкритих в органах Держказначейства рахунках. Ухвала суду, постанова слідчого або державного виконавця надсилається безпосередньо до територіального підрозділу Держказначейства, де відкриті відповідні рахунки орг-цій, на кошти яких накладено арешт.

Тема 14: Контроль ефективності використання коштів державного бюджету Рахунковою палатою при Верховній Раді України.

14.1. Мета та основні завдання перевірок і ревізій, здійснюються Рахунковою палатою при ВРУ.

У системі органів фінансового контролю Рахункова палата має статус незалежного конституційного органа, який від імені ВРУ здійснює фінансовий контроль за законним, ефективним і доцільним витрачанням державних коштів. До основних завдань такого контролю належать: - перевірка законності, доцільності й ефективності формування і використання державних фінансових ресурсів; - підготовка пропозицій для поліпшення ситуації у сфері державних фінансів і бюджетного процесу на всіх його стадіях; - виявлення фактів незаконного або неефективного використання фінансових коштів держави. Метою перевірок і ревізій, які здійснюються Рахунковою палатою, є з’ясування уповноваженою для цього посадовою особою, фактичного стану справ на об’єкті перевірки з погляду своєчасності , повноти, об’єктивності, достовірності та доказовості виявленних фактів і зроблених оцінок щодо законності, ефективності й доцільності використання коштів:-державного бюджету; - загальнодержавних цільових , позабюджетних коштів; - кредитів та позик, наданих Україні іноземними державами, банківськими установами та міжнародними фінансовими організаціями;- валютних ресурсів, наданих на зворотній основі; - кошторису Національного банку України;- майна, яке належить до об’єктів державної власності; - ресурсів матеріального резерву України.

14.2.Особливості організації контрольно-ревізійної роботи Рахункової палати.

Під час організації і планування контрольно ревізійної роботи Рахунковою палатою визначаються терміни, об’єкти та засоби проведення перевірок (ревізій). Контрольні заходи проводяться Рахунковою палатою планово і позапланово. Планові перевірки здійснюються на підставі річних і поточних (піврічних, квартальних) планів роботи Колегії Рахункової палати та її департаментів і підрозділів. Позапланові перевірки і ревізії проводяться за рішенням Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень ВРУ, звернень комітетів ВРУ та запитів народних депутатів України, за якими ВРУ приймає рішення, звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України. Перед проведенням перевірки (ревізії ) департамент Рахункової палати, відповідальний за її проведення , на підставі затверджених планів робіт та рішень колегії Рахункової палати про проведення позапланових контрольних заходів розробляє проект програми перевірки(ревізії).У процесі перевірок (ревізій) на основі документального підтвердження їхніх результатів, достовірності бухгалтерського обліку й фінансової звітності визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об’єкта, що перевіряється, і державного бюджету. Посадові особи Рахункової палати не мають право втручатися в оперативну діяльність об’єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок (ревізій) та та оформлення їхніх результатів актом, який затверджується Колегією Рахункової палати.Перевірки , що належать до компетенції інших контрольних органів, проводяться Рахунковою палатою спільно з цими органами. Крім того, Рахункова палата в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно ревізійної діяльності державні контрольні органи та їхніх представників, а також має право на договірних засадах залуяати до проведення перевірок і ревізій недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.